Спецпроект

В Києві розкажуть, за яким же підручником з історії хочуть вчитися учні

Дослідники звернулись до безпосередніх користувачів підручників - учнів та їхніх батьків - щоб дізнатися, як вони сприймають та оцінюють зміст підручників із вітчизняної та всесвітньої історії та за якими підручниками хотіли би вчитися?

29 листопада 2010 року об 11:00 в інформаційній агенції "Укрінформ" громадська організація "Європейська дослідницька асоціація" оприлюднить результати дослідження громадської думки щодо змісту підручників з історії України та всесвітньої історії з точки зору етнічної, культурної та гендерної толерантності.

Про це повідомляють організатори дослідження.

Вперше за роки незалежності дослідники звернулись до безпосередніх користувачів підручників - учнів та їхніх батьків - щоб дізнатися, як вони сприймають та оцінюють зміст підручників із вітчизняної та всесвітньої історії та за якими підручниками хотіли би вчитися?

Метою дослідження було вивчити та представити оцінку й очікування користувачів щодо змісту підручників історії, співставити їх із думкою професійних вчителів історії з усієї України та донести результати дослідження до розробників підручників та громадського загалу.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.