Спецпроект

Музей жертв Голодомору може закритися через недостатнє фінансування - дирекція

Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні може бути закритий через недостатнє фінансування.

Про це заявив директор музею Віктор Діденко, повідомляє "Комерсант-Україна".

"Через брак коштів ми не можемо проводити науково-дослідну роботу. Спонсорів і меценатів у нас також поки немає", - зазначив він.

На думку Діденка, недостатнє фінансування музею може завдати шкоди міжнародному іміджу України, оскільки меморіал включений у перелік місць, які повинні відвідувати глави держав, які прибувають в Україну з офіційним візитом.

"Іноземні гості звертають увагу на те, як прибрана територія біля меморіалу, підстрижена чи трава. У нас все має бути на вищому рівні" - заявив директор музею.

Він зазначив, що гроші на підтримку території у належному стані також не виділяються.

Як йдеться у публікації, головним розпорядником коштів для музею є Український інститут національної пам'яті.

"Коли складалося фінансування на 2010 рік, я подав у УІНП свої пропозиції, вказавши необхідну суму - 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Але виділили лише 2 мільйони 300 тисяч", - пояснив Діденко.

За його словами, в 2010 році інститут не переказав кошти на проведення Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, хоча в минулому році на ці цілі було спрямовано 170 тисяч гривень.

У свою чергу, директор Інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив, що забезпечення музею знаходиться поза компетенцією інституту.

"Ми тільки приймаємо рекомендації керівництва музею, передаємо їх до Мінфіну і перераховуємо назад затверджені кошти", - пояснив він.

За словами Солдатенка, керівництво музею жодного разу не зверталося до інституту з проханням допомогти у збільшенні фінансування капітальних витрат - закупівель техніки і устаткування.

Директор інституту також повідомив, що звернувся до Мінфіну з проханням збільшити в наступному році фінансування музею на 1 мільйон гривень.

"Вважаю, що керівництво музею згущує фарби. Тільки на проведення Дня пам'яті у 2010 році було виділено більше 108 тисяч гривень", - додав перший заступник директора Інституту національної пам'яті Володимир Кривошея.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.