Спецпроект

Музей жертв Голодомору може закритися через недостатнє фінансування - дирекція

Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні може бути закритий через недостатнє фінансування.

Про це заявив директор музею Віктор Діденко, повідомляє "Комерсант-Україна".

"Через брак коштів ми не можемо проводити науково-дослідну роботу. Спонсорів і меценатів у нас також поки немає", - зазначив він.

На думку Діденка, недостатнє фінансування музею може завдати шкоди міжнародному іміджу України, оскільки меморіал включений у перелік місць, які повинні відвідувати глави держав, які прибувають в Україну з офіційним візитом.

"Іноземні гості звертають увагу на те, як прибрана територія біля меморіалу, підстрижена чи трава. У нас все має бути на вищому рівні" - заявив директор музею.

Він зазначив, що гроші на підтримку території у належному стані також не виділяються.

Як йдеться у публікації, головним розпорядником коштів для музею є Український інститут національної пам'яті.

"Коли складалося фінансування на 2010 рік, я подав у УІНП свої пропозиції, вказавши необхідну суму - 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Але виділили лише 2 мільйони 300 тисяч", - пояснив Діденко.

За його словами, в 2010 році інститут не переказав кошти на проведення Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, хоча в минулому році на ці цілі було спрямовано 170 тисяч гривень.

У свою чергу, директор Інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив, що забезпечення музею знаходиться поза компетенцією інституту.

"Ми тільки приймаємо рекомендації керівництва музею, передаємо їх до Мінфіну і перераховуємо назад затверджені кошти", - пояснив він.

За словами Солдатенка, керівництво музею жодного разу не зверталося до інституту з проханням допомогти у збільшенні фінансування капітальних витрат - закупівель техніки і устаткування.

Директор інституту також повідомив, що звернувся до Мінфіну з проханням збільшити в наступному році фінансування музею на 1 мільйон гривень.

"Вважаю, що керівництво музею згущує фарби. Тільки на проведення Дня пам'яті у 2010 році було виділено більше 108 тисяч гривень", - додав перший заступник директора Інституту національної пам'яті Володимир Кривошея.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".