Спецпроект

Поляки кажуть, що заява Держдуми про Катинь важливіша для самої Росії, ніж для Польщі

Заява Державної Думи Росії про події в Катині мають більше значення для самої Росії, ніж для Польщі, вважає голова Сенату Польщі Богдан Борусевич.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Це для російської Думи має велике значення, і це є кроком вперед ... Рішення має більше значення для російських внутрішніх відносин. Якщо мова йде про нас, то ми про катинські події в принципі знаємо все, і в польського суспільства є такі знання" , - сказав Борусевич в інтерв'ю журналістам у вівторок у ході офіційного візиту до Києва.

"Якщо Росія таким чином віддаляється від сталінських репресій і йде вперед, то ми вважаємо, що вона вже є більш демократичною державою, і всі будуть більше співпрацювати з Росією, тому що буде легше - з урахуванням співробітництва на підставі правди", - впевнений спікер польського Сенату.

Борусевич іще раз підкреслив, що для Польщі і для поляків заяви російської сторони мають велике значення, однак більше значення, все ж таки, це має для самої Росії.

"Історична Правда" нагадує, що минулого тижня Держдума РФ офіційно визнала, що розстріли польських офіцерів у Катині були здійснені за прямою вказівкою Сталіна.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".