Спецпроект

НА ЧЕРКАЩИНІ ВІДКРИЮТЬ ПАМ'ЯТНИК БОРЦЯМ ІЗ РАДЯНСЬКОЮ ВЛАДОЮ

На день Жовтневої революції черкаські селяни відкриють монумент своїм прадідам, які повстали проти загонів Червоної армії під орудою Котовського.

7 листопада в селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області буде відкрито пам'ятний знак учасникам антибільшовицького повстання 1920 року. Початок 0 12-тій годині. Акція проходитиме під державними прапорами.

Повстання відбулося 10 листопада 1920 року - тоді селяни зуміли затримати бригаду Григорія Котовського. Так почався збройний виступ місцевого підпілля Української Народної Республіки проти частин червоних кіннотників, які рухалися на Звенигородку. 

У повстанні брали участь жителі семи черкаських сіл: Легедзиного, Вишнополя, Тальянок, Косенівки, Зеленькова, Камянечого та Рогів. 

Через 90 років від дня тих подій правнуки повстанців вшановують пам'ять своїх прадідів, повідомляє громадська ініціатива "Толока Легедзине".

Пам'ятний знак вагою 5 тон вирізаний із інкерманського вапняку - на чотирьох його сторонах вирізьблено ключові історичні періоди України. Знак охороняють залізні борони  - зброя учасників легедзинського повстання 1920 року. Такими боронами затримали атаку кіннотників Котовського. 
 
 
 
Пам'ятник споруджено за кошти громади. На його відкритті виступить кобзар Михайло Коваль, гурти "Гуляйгород" і "TaRUTA".
 
Подробиці легедзинського повстання читайте в розділі "Колонки"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.