Спецпроект

НА ЧЕРКАЩИНІ ВІДКРИЮТЬ ПАМ'ЯТНИК БОРЦЯМ ІЗ РАДЯНСЬКОЮ ВЛАДОЮ

На день Жовтневої революції черкаські селяни відкриють монумент своїм прадідам, які повстали проти загонів Червоної армії під орудою Котовського.

7 листопада в селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області буде відкрито пам'ятний знак учасникам антибільшовицького повстання 1920 року. Початок 0 12-тій годині. Акція проходитиме під державними прапорами.

Повстання відбулося 10 листопада 1920 року - тоді селяни зуміли затримати бригаду Григорія Котовського. Так почався збройний виступ місцевого підпілля Української Народної Республіки проти частин червоних кіннотників, які рухалися на Звенигородку. 

У повстанні брали участь жителі семи черкаських сіл: Легедзиного, Вишнополя, Тальянок, Косенівки, Зеленькова, Камянечого та Рогів. 

Через 90 років від дня тих подій правнуки повстанців вшановують пам'ять своїх прадідів, повідомляє громадська ініціатива "Толока Легедзине".

Пам'ятний знак вагою 5 тон вирізаний із інкерманського вапняку - на чотирьох його сторонах вирізьблено ключові історичні періоди України. Знак охороняють залізні борони  - зброя учасників легедзинського повстання 1920 року. Такими боронами затримали атаку кіннотників Котовського. 
 
 
 
Пам'ятник споруджено за кошти громади. На його відкритті виступить кобзар Михайло Коваль, гурти "Гуляйгород" і "TaRUTA".
 
Подробиці легедзинського повстання читайте в розділі "Колонки"

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.