Спецпроект

НА ЧЕРКАЩИНІ ВІДКРИЮТЬ ПАМ'ЯТНИК БОРЦЯМ ІЗ РАДЯНСЬКОЮ ВЛАДОЮ

На день Жовтневої революції черкаські селяни відкриють монумент своїм прадідам, які повстали проти загонів Червоної армії під орудою Котовського.

7 листопада в селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області буде відкрито пам'ятний знак учасникам антибільшовицького повстання 1920 року. Початок 0 12-тій годині. Акція проходитиме під державними прапорами.

Повстання відбулося 10 листопада 1920 року - тоді селяни зуміли затримати бригаду Григорія Котовського. Так почався збройний виступ місцевого підпілля Української Народної Республіки проти частин червоних кіннотників, які рухалися на Звенигородку. 

У повстанні брали участь жителі семи черкаських сіл: Легедзиного, Вишнополя, Тальянок, Косенівки, Зеленькова, Камянечого та Рогів. 

Через 90 років від дня тих подій правнуки повстанців вшановують пам'ять своїх прадідів, повідомляє громадська ініціатива "Толока Легедзине".

Пам'ятний знак вагою 5 тон вирізаний із інкерманського вапняку - на чотирьох його сторонах вирізьблено ключові історичні періоди України. Знак охороняють залізні борони  - зброя учасників легедзинського повстання 1920 року. Такими боронами затримали атаку кіннотників Котовського. 
 
 
 
Пам'ятник споруджено за кошти громади. На його відкритті виступить кобзар Михайло Коваль, гурти "Гуляйгород" і "TaRUTA".
 
Подробиці легедзинського повстання читайте в розділі "Колонки"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.