Спецпроект

НА ЧЕРКАЩИНІ ВІДКРИЮТЬ ПАМ'ЯТНИК БОРЦЯМ ІЗ РАДЯНСЬКОЮ ВЛАДОЮ

На день Жовтневої революції черкаські селяни відкриють монумент своїм прадідам, які повстали проти загонів Червоної армії під орудою Котовського.

7 листопада в селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області буде відкрито пам'ятний знак учасникам антибільшовицького повстання 1920 року. Початок 0 12-тій годині. Акція проходитиме під державними прапорами.

Повстання відбулося 10 листопада 1920 року - тоді селяни зуміли затримати бригаду Григорія Котовського. Так почався збройний виступ місцевого підпілля Української Народної Республіки проти частин червоних кіннотників, які рухалися на Звенигородку. 

У повстанні брали участь жителі семи черкаських сіл: Легедзиного, Вишнополя, Тальянок, Косенівки, Зеленькова, Камянечого та Рогів. 

Через 90 років від дня тих подій правнуки повстанців вшановують пам'ять своїх прадідів, повідомляє громадська ініціатива "Толока Легедзине".

Пам'ятний знак вагою 5 тон вирізаний із інкерманського вапняку - на чотирьох його сторонах вирізьблено ключові історичні періоди України. Знак охороняють залізні борони  - зброя учасників легедзинського повстання 1920 року. Такими боронами затримали атаку кіннотників Котовського. 
 
 
 
Пам'ятник споруджено за кошти громади. На його відкритті виступить кобзар Михайло Коваль, гурти "Гуляйгород" і "TaRUTA".
 
Подробиці легедзинського повстання читайте в розділі "Колонки"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".