Спецпроект

Британські студенти напали на статую Черчілля і символічну могилу бійців Першої світової

Під час учорашніх протестів британських студентів проти підвищення плати за навчання постраждали історичні монументи в центрі Лондону.


Масові маніфестації на Парламентській площі переросли у сутички. Влада підготувалася до подібного сценарію: на площу було стягнуто сотні поліцейських в захисній екіпіровці. Були на місці подій і десятки кінних поліцейських, повідомляє Кореспондент.

Вогнепальної зброї у поліцейських не було, але прорвати кордони маніфестантам не вдалося - і тоді вони стали бити шибки у вікнах нижніх поверхів міністерства фінансів і Верховного суду Сполученого Королівства. При цьому на Парламентській площі демонстранти розвели величезне вогнище, головним паливом для якого стали лавки.

Дісталося не тільки будівлям, але і пам'ятникам. Пікетники мочилися на постамент пам'ятника Вінстону Черчіллю, що стоїть на площі, а саму статую облили фарбою і вкрили графіті, здебільшого нецензурними.

Інші намагалися здерти прапори з розташованого по сусідству Кенотафа, що увічнює пам'ять британців і громадян країн Співдружності, загиблих у Першій світовій та інших збройних конфліктах.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.