Спецпроект

Легендарний сотник УПА відзначить своє 88-річчя в компанії трьох чиновників-націоналістів

Голови Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад, які представляють ВО "Свобода", привітають із днем народження визначного діяча національно-визвольного руху Мирослава Симчича.

Святкування відбудуться в селі Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області. Голова Львівської обласної ради вручить Мирославу Симчичу "Відзнаку Львівської обласної ради".

У святкуваннях також візьмуть участь голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич та голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда. Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

Симчич Мирослав Васильович народився 5 січня 1923 року селі Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області. Командир сотні УПА. У радянських тюрмах і таборах провів понад 32 роки.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.

Три могили Івана Сенченка

Боюся, ніхто з вас, хто прочитали назву, не знає Івана Сенченка. Його долю в історії української літератури вичерпно характеризує підсумковий абзац у статті на Вікіпедії: «Прожив довге, складне й цікаве життя, сповнене творчої праці. Письменник ніколи не мав почесних нагород. Ім’я його частіше згадували серед нещадно критикованих, аніж визнаних, а книжки рідко перекладалися іншими мовами». До цього треба додати, що твори його ніколи не входили до шкільних програм, а останнє його видання — книжка в серії «Бібліотека української літератури» 1990 року