Спецпроект

Легендарний сотник УПА відзначить своє 88-річчя в компанії трьох чиновників-націоналістів

Голови Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад, які представляють ВО "Свобода", привітають із днем народження визначного діяча національно-визвольного руху Мирослава Симчича.

Святкування відбудуться в селі Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області. Голова Львівської обласної ради вручить Мирославу Симчичу "Відзнаку Львівської обласної ради".

У святкуваннях також візьмуть участь голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич та голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда. Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

Симчич Мирослав Васильович народився 5 січня 1923 року селі Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області. Командир сотні УПА. У радянських тюрмах і таборах провів понад 32 роки.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище