Спецпроект

Тернопільська влада рекомендує вшанувати Бандеру

У Тернопільській області 1 січня 2011 офіційно відзначать 102-у річницю з дня народження лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери, повідомляє прес-служба ВО "Свобода" у середу.

Відповідне розпорядження підписав голова Тернопільської обласної ради, представник ВО "Свобода" Олексій Кайда 28 грудня.

Тернопільській міській та районним радам рекомендується в січні провести в населених пунктах області тематичні заходи, урочисті збори, покладання квітів до пам'ятників С. Бандері, могил і пам'ятників борцям за волю України за участю депутатів усіх рівнів, представників органів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій , учнів та студентів.

Крім того, рекомендовано управлінням освіти і науки, культури Тернопільської обласної державної адміністрації забезпечити проведення в навчальних закладах та закладах культури Тернопільської області годин історії, оглядів-конкурсів учнівських творів, книжкових виставок, зустрічей з воїнами УПА, вечорів вшанування пам'яті борців за волю України.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.