Спецпроект

Нацбанк випустив монету, присвячену Качанівці і Тарнoвським

Національний банк України 29 листопада 2010 року ввів в обіг пам`ятну монету "Родина Тарнoвських" номіналом 10 грн. з серії "Славетні роди України".

Монета виготовлена зі срібла 925 проби, якість чеканки - "пруф", маса у чистоті - 31,1 г, діаметр - 38,6 мм, наклад - 10 тис. штук. Проба – Ag 925, повідомляє УНІАН.

На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний герб України, напис півколом "Національний банк України”, внизу рік чеканки монети "2010", номінал – "ДЕСЯТЬ ГРИВЕНЬ" і зображено родове гніздо Тарнoвських - маєток у Качанівці, під яким напис, - "КАЧАНІВКА/ЧЕРНІГІВЩИНА".

На реверсі монети зображено найвідоміших представників роду: у центрі на орнаментальному тлі фігура Василя (молодшого), під якою роки його життя 1838-1899, зліва і справа - портрети з написами: «ГРИГОРІЙ/1788-1853» і «ВАСИЛЬ/1810-1866», вгорі розміщено герб роду і напис півколом «РІД ТАРНOВСЬКИХ».

Пам`ятна монета є дійсним платіжним засобом України і обов`язкова до прийняття без обмежень за її номінальною вартістю в усіх видам платежів, також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви і для переказів.

 

Довідка: Монета присвячена відомому українському козацько-старшинському роду, який прославився своєю меценатською і добродійною діяльністю і з якого походили відомі діячі Гетьманщини - сотники і полковники.

До нього належав Василь Тарнoвський-молодший, завдяки унікальній колекції якого було засновано Музей українських старожитностей у місті Чернігові.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.