Спецпроект

Янукович підписав указ про святкування 390-річчя битви під Хотином

В Україні в 2011 році відзначать 390-у річницю перемоги союзного українсько-польського війська у Хотинській битві.

Відповідний указ в понеділок підписав президент України Віктор Янукович, повідомляє Інтерфакс із посиланням на прес-службу президента.

Глава держави доручив уряду у тримісячний термін затвердити план заходів з підготовки та відзначення 390-ї річниці Хотинської битви.

Серед іншого, в ньому має бути передбачено проведення на базі Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича міжнародної наукової конференції, присвяченої історії Хотинської війни 1620-1621 рр.

Крім того, повинні бути здійснені заходи щодо вивчення та популяризації політичної та військової діяльності гетьмана Петра Сагайдачного, інших видатних воєначальників та учасників Хотинської битви.

Уряд також має передбачити в плані заходів рішення спільно з Чернівецькою облдержадміністрацією питання щодо благоустрою Державного історико-архітекрутного заповідника "Хотинська фортеця" та облаштування приміщень для створення музейних експозицій, присвячених перемозі українсько-польського війська у Хотинській битві.

У результаті битви під Хотином у вересні 1621 року козацько-польська армія (взагалі-то в ній були ще й литовці, і литвин командував цією армією - Історична Правда) здобула перемогу над турецько-татарською армією, незважаючи на триразову чисельну перевагу останньої.

Внаслідок цього турецький султан Осман II був змушений припинити війну з Річчю Посполитою і відмовитися від планів завоювання України, Польщі і всієї центральної Європи. Розгром турецького війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади, а також посилення боротьби слов'янських та арабських народів проти турецького поневолення.

150-тисячній (можливо 120-тисячній) турецькій та 60-тисячній татарській армії протистояло лише 30-тисячне польське військо. Деякі джерела вказують на ще більшу кількість турецько-татарських військ - 300-400 тис. Щоб знайти собі союзника, польський уряд звернувся до українських козаків за допомогою, обіцяючи різні права і привілеї (в тому числі й легалізацію православної ієрархії - Історична Правда). 

У битві взяло участь 40-тисячне козацьке військо під проводом гетьмана Якова Бородавки, якого змінив Петро Сагайдачний.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро