Спецпроект

Янукович підписав указ про святкування 390-річчя битви під Хотином

В Україні в 2011 році відзначать 390-у річницю перемоги союзного українсько-польського війська у Хотинській битві.

Відповідний указ в понеділок підписав президент України Віктор Янукович, повідомляє Інтерфакс із посиланням на прес-службу президента.

Глава держави доручив уряду у тримісячний термін затвердити план заходів з підготовки та відзначення 390-ї річниці Хотинської битви.

Серед іншого, в ньому має бути передбачено проведення на базі Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича міжнародної наукової конференції, присвяченої історії Хотинської війни 1620-1621 рр.

Крім того, повинні бути здійснені заходи щодо вивчення та популяризації політичної та військової діяльності гетьмана Петра Сагайдачного, інших видатних воєначальників та учасників Хотинської битви.

Уряд також має передбачити в плані заходів рішення спільно з Чернівецькою облдержадміністрацією питання щодо благоустрою Державного історико-архітекрутного заповідника "Хотинська фортеця" та облаштування приміщень для створення музейних експозицій, присвячених перемозі українсько-польського війська у Хотинській битві.

У результаті битви під Хотином у вересні 1621 року козацько-польська армія (взагалі-то в ній були ще й литовці, і литвин командував цією армією - Історична Правда) здобула перемогу над турецько-татарською армією, незважаючи на триразову чисельну перевагу останньої.

Внаслідок цього турецький султан Осман II був змушений припинити війну з Річчю Посполитою і відмовитися від планів завоювання України, Польщі і всієї центральної Європи. Розгром турецького війська під Хотином привів до внутрішнього політичного послаблення султанської влади, а також посилення боротьби слов'янських та арабських народів проти турецького поневолення.

150-тисячній (можливо 120-тисячній) турецькій та 60-тисячній татарській армії протистояло лише 30-тисячне польське військо. Деякі джерела вказують на ще більшу кількість турецько-татарських військ - 300-400 тис. Щоб знайти собі союзника, польський уряд звернувся до українських козаків за допомогою, обіцяючи різні права і привілеї (в тому числі й легалізацію православної ієрархії - Історична Правда). 

У битві взяло участь 40-тисячне козацьке військо під проводом гетьмана Якова Бородавки, якого змінив Петро Сагайдачний.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.