Спецпроект

У Попова кажуть, що замок Барона хіба що "реконструюватимуть"

Про це заявив заступник голови КМДА Леонід Новохатько, пише "УП.Київ" із посиланням на "Сегодня".

Новохатько запевнив, що "барона" ніхто не чіпатиме.

"Це пам'ятка архітектури. Знести її не можна, хіба що реконструювати", - сказав Новохатько.

Як відомо, у понеділок біля "будинку барона" пройде акція протесту проти знесення архітектурних пам'яток міста.

Напередодні нового року у Києві знесли знесли пам'ятку архітектури - особняк 1909 року на Поштовій площі. ЗМІ писали, що на черзі - ще десяток старовинних будинків, серед яких і "будинок барона".

Як писала "Українська правда", до знесеної будівлі на Сагайдачного, 1б причетні структури, близькі до нинішнього голови СБУ Валерія Хорошковського.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває