Спецпроект

Держкультспадщини: "замок Барона" на Ярвалу ніхто не збирається зносити

Чиновник Державної служби з питань культурної спадщини, який дозволив знести будинок на Подолі для Хорошковського, запевняє, що нікому не дозволить знести будинок на Ярославовому валу.

Перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктор Вечерський прокоментував побоювання, висловлені учасниками акції на підтримку так званого "Будинку барона".

Як запевняє Вечерський, "будинок Барона" (а насправді колишній прибутковий будинок М.Підгорського) на Ярославовому валу, 1 з 21 червня 1986 року перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва місцевого значення, тому знесення йому не загрожує в жодному разі.

"Знаменитий київський будинок по вул. Ярославів вал, 1 - це унікальна пам'ятка, що перебуває під охороною держави! В ньому збереглися автентичні інтер'єри, його цінність не викликає жодних сумнівів. Єдино можлива позиція з цього приводу - охорона та реставрація цього будинку, тобто про його знесення чи перебудову взагалі не може бути й мови", - зазначив Віктор Вечерський.

(Що характерно, учора заступник голови КМДА Леонід Новохатько заявляв про можливу "реконструкцію" цієї споруди - "Історична Правда")

"Будинок барона" розташований в історичному центрі Києва, неподалік від Національного заповідника "Софія Київська", на території "міста Ярослава", тобто, перебуває в буферній зоні пам'ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На цій території відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних та інших робіт, а також господарська діяльність без дозволу державних органів охорони пам'яток. Тут повністю зберігається планувальна структура та забудова, що історично склалася, повідомляє Державна служба з питань історичної культурної спадщини.

Відповідно до рішення Київського міськвиконкому № 49 від 21 червня 1986 р. будинок № 1 по вул. Ярославів Вал перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва  місцевого значення (охоронний № 152).

"Доля цього будинку дещо сумна, адже він вже два роки стоїть відселений та очікує на реставрацію. Так, сьогодні він належить приватному інвестору та виставлений на продаж. Але це нічого не означає, оскільки навіть приватному власнику подібного об'єкту заборонена будь-яка його перебудова, добудова, надбудова тощо - можлива лише наукова реставрація", - наголосив Віктор Вечерський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.