Спецпроект

Українцю не дали вивезти колекцію соціалістичних марок (ФОТО)

Митники спільно з прикордонниками виявили спробу незаконного вивезення 363-х марок, що можуть становити культурну, історичну та колекційну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

До митного поста "Старобільск" прибув автомобіль "Сузукі Ліана". За кермом авто знаходився громадянин України, який прямував з України до Росії.

Формою проходження митного контролю громадянин обрав "зелений коридор",  тобто своїми діями заявив митному органу про відсутність у  нього товарів та предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України.

Проте під час проведення митного огляду в автомобілі було виявлено альбом з колекцією поштових марок у кількості 363 штуки до 1991 року випуску.

Хто в радянські часи збирав марки, упізнає популярну кубинську серію з тваринами

Колекція представлена за розділами з тематичними ознаками. Зі слів громадянина філателія - це хобі дитинства і колекція була зібрана ним давно.

Вартість марок за попередньою оцінкою складає 700 грн. Їхню культурну та історичну цінність буде встановлено після проведення експертного дослідження.

 Фото Держмитслужби

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 339 Митного кодексу України. Марки вилучено.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.