Спецпроект

Українцю не дали вивезти колекцію соціалістичних марок (ФОТО)

Митники спільно з прикордонниками виявили спробу незаконного вивезення 363-х марок, що можуть становити культурну, історичну та колекційну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

До митного поста "Старобільск" прибув автомобіль "Сузукі Ліана". За кермом авто знаходився громадянин України, який прямував з України до Росії.

Формою проходження митного контролю громадянин обрав "зелений коридор",  тобто своїми діями заявив митному органу про відсутність у  нього товарів та предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України.

Проте під час проведення митного огляду в автомобілі було виявлено альбом з колекцією поштових марок у кількості 363 штуки до 1991 року випуску.

Хто в радянські часи збирав марки, упізнає популярну кубинську серію з тваринами

Колекція представлена за розділами з тематичними ознаками. Зі слів громадянина філателія - це хобі дитинства і колекція була зібрана ним давно.

Вартість марок за попередньою оцінкою складає 700 грн. Їхню культурну та історичну цінність буде встановлено після проведення експертного дослідження.

 Фото Держмитслужби

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 339 Митного кодексу України. Марки вилучено.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.