Спецпроект

Польський прем'єр вимагатиме від Росії врахування польської думки

Польща добиватиметься від Росії врахування зауважень польських експертів до підготовленного росіянами рапорту причин Смоленської авіакатастрофи.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив голова польського уряду Дональд Туск на прес-конференції у Варшаві.

Він відзначив, що таку можливість передбачає Чиказька конвенція, яку польська і російська сторони визначили за правову основу співпраці при вивченні причин трагедії.

"З такою заявкою польська сторона звернеться до Росії", - сказав він, коментуючи оприлюднений вчора рапорт Міждержавного авіаційного комітету (МАК).

Туск наголосив, що польська сторона буде добиватися з'ясування усіх причин катастрофи, що сталася 10 квітня 2010 року.

12 січня МАК оприлюднив рапорт причин Смоленської авіакатастрофи. Усю вину за катастрофу покладено на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити літак "будь-якою ціною".

У відповідь польські експерти заявили, що в рапорті не врахувані зауваження польської сторони, яка просила звернути увагу на причетність до катастрофи і російських диспетчерів у Смоленську.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.