Спецпроект

Українські історики проти спроб Угорщини знищити архіви КГБ

Угорщина планує внести зміни до законодавства, що дозволятимуть вилучення і знищення оригінальних архівних документів комуністичної таємної поліції.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР).

Угорські чиновники, які виступають за знищення архівів, називають їх "аморальними документами аморального режиму". Попри це, ці архіви є унікальними, і їх знищення надійно заховає правду як про діяльність державної безпеки комуністичного режиму, так і про страждання її жертв.

ЦДВР виступив із заявою, у які підтримав збереження історичних архівів Угорщини і засуджив спроби чиновників знищити унікальні архівні документи.

Історики вважають, що моральна оцінка діяльності комуністичного тоталітарного режиму важлива, адже засудження злочинів є однією із запорук недопущення їх повторення.

Проте суспільні оцінки не мають нічого спільного із закликами до знищення документів, що можуть бути зумовлені певними політичними впливами і прагненням сховати документальні докази.

"Нищення документів не поверне до життя мільйони невинних жертв тоталітаризму, натомість закриє від усього світу правду про злочини", - відзначив історик Руслан Забілий, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького".

"У протистоянні між демократичними і прокомуністичними тенденціями у посткомуністичному світі роль України ключова, - наголосив історик Володимир В'ятрович, директор Галузевого архіву СБУ в 2008-2010 рр. - Проголошення Україною незалежності остаточно розвалило СРСР. Те саме стосується засудження комунізму і відкриття правди про минуле. Наше приєднання до політики Східної Європи могло поставити остаточну крапку в цій справі. Тому розсекречення зазнавало значного зовнішнього тиску. Зараз же, після "упокорення" України, наступ розвиватиметься далі на Захід".

2 квітня 2009 року Європейський парламент ухвалив Спільну заяву з новітньої історії континенту. Розділ N цього документа встановлює, що без правди та пам'яті не може бути примирення. Щоб зрозуміти масштаби злочинів, скоєних тоталітарними та недемократичними режимами, варто "збирати документи та свідоцтва неспокійного минулого Європи".

Документ Європарламенту висловлює жаль, що через два десятиліття після падіння комунізму у Східній Європі багато посткомуністичних країн і досі обмежують доступ до архівних документів про діяльність колишнього режиму.

Петицію на підтримку збереження Угорських архівів можна підписати тут: http://www.ipetitions.com/petition/hungarianarchives/

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.