Спецпроект

Анонс: часопис "Критика" запрошує на підбиття підсумків 2010 року

Редакція інтелектуального місячника запрошує 19 січня відвідати традиційну січневу зустріч "Підсумки року з часописом "Критика".

У програмі: презентація підсумкового числа "Критики" № 11-12 за 2010 рік,
обговорення тем, висвітлюваних на шпальтах часопису протягом року, огляд
книжкових проєктів минулого року й анонсування видань, очікуваних у 2011
році.

Участь у зустрічі візьмуть головний редактор "Критики" професор Григорій
Грабович, відповідальний редактор Андрій Мокроусов і член редколеґії Михайло
Мінаков.

Також очікується, що до розмови долучаться редактори наукових
часописів, які виходять у нашому видавництві: Андрій Портнов ("Україна
модерна") та професор Наталя Яковенко ("Український гуманітарний огляд" і
"Київська академія").

На запитання авдиторії відповідатимуть дописувачі "Критики"-2010: Василь Костюк, Анна Лазар, Марія Маєрчик, Марія Ревакович та
інші. Модеруватиме обговорення Григорій Грабович.

Зустріч відбудеться у середу, 19 січня, у книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3, ст. метра "Золоті ворота").

Початок о 17:00.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.