Спецпроект

Анонс: часопис "Критика" запрошує на підбиття підсумків 2010 року

Редакція інтелектуального місячника запрошує 19 січня відвідати традиційну січневу зустріч "Підсумки року з часописом "Критика".

У програмі: презентація підсумкового числа "Критики" № 11-12 за 2010 рік,
обговорення тем, висвітлюваних на шпальтах часопису протягом року, огляд
книжкових проєктів минулого року й анонсування видань, очікуваних у 2011
році.

Участь у зустрічі візьмуть головний редактор "Критики" професор Григорій
Грабович, відповідальний редактор Андрій Мокроусов і член редколеґії Михайло
Мінаков.

Також очікується, що до розмови долучаться редактори наукових
часописів, які виходять у нашому видавництві: Андрій Портнов ("Україна
модерна") та професор Наталя Яковенко ("Український гуманітарний огляд" і
"Київська академія").

На запитання авдиторії відповідатимуть дописувачі "Критики"-2010: Василь Костюк, Анна Лазар, Марія Маєрчик, Марія Ревакович та
інші. Модеруватиме обговорення Григорій Грабович.

Зустріч відбудеться у середу, 19 січня, у книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3, ст. метра "Золоті ворота").

Початок о 17:00.

Як Хрущов Україні Крим віддав. Спогади Олексія Аджубея

"...Навряд чи Хрущов міг припустити, що передача Криму Україні, яку він підносив як великий акт, який скріпляв навіки дружбу російського й українського народів, стане шістдесят років потому каменем спотикання у відносинах між Росією й Україною".

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.