Спецпроект

Анонс: часопис "Критика" запрошує на підбиття підсумків 2010 року

Редакція інтелектуального місячника запрошує 19 січня відвідати традиційну січневу зустріч "Підсумки року з часописом "Критика".

У програмі: презентація підсумкового числа "Критики" № 11-12 за 2010 рік,
обговорення тем, висвітлюваних на шпальтах часопису протягом року, огляд
книжкових проєктів минулого року й анонсування видань, очікуваних у 2011
році.

Участь у зустрічі візьмуть головний редактор "Критики" професор Григорій
Грабович, відповідальний редактор Андрій Мокроусов і член редколеґії Михайло
Мінаков.

Також очікується, що до розмови долучаться редактори наукових
часописів, які виходять у нашому видавництві: Андрій Портнов ("Україна
модерна") та професор Наталя Яковенко ("Український гуманітарний огляд" і
"Київська академія").

На запитання авдиторії відповідатимуть дописувачі "Критики"-2010: Василь Костюк, Анна Лазар, Марія Маєрчик, Марія Ревакович та
інші. Модеруватиме обговорення Григорій Грабович.

Зустріч відбудеться у середу, 19 січня, у книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3, ст. метра "Золоті ворота").

Початок о 17:00.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.