Спецпроект

Анонс: часопис "Критика" запрошує на підбиття підсумків 2010 року

Редакція інтелектуального місячника запрошує 19 січня відвідати традиційну січневу зустріч "Підсумки року з часописом "Критика".

У програмі: презентація підсумкового числа "Критики" № 11-12 за 2010 рік,
обговорення тем, висвітлюваних на шпальтах часопису протягом року, огляд
книжкових проєктів минулого року й анонсування видань, очікуваних у 2011
році.

Участь у зустрічі візьмуть головний редактор "Критики" професор Григорій
Грабович, відповідальний редактор Андрій Мокроусов і член редколеґії Михайло
Мінаков.

Також очікується, що до розмови долучаться редактори наукових
часописів, які виходять у нашому видавництві: Андрій Портнов ("Україна
модерна") та професор Наталя Яковенко ("Український гуманітарний огляд" і
"Київська академія").

На запитання авдиторії відповідатимуть дописувачі "Критики"-2010: Василь Костюк, Анна Лазар, Марія Маєрчик, Марія Ревакович та
інші. Модеруватиме обговорення Григорій Грабович.

Зустріч відбудеться у середу, 19 січня, у книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3, ст. метра "Золоті ворота").

Початок о 17:00.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.