Спецпроект

Галичани хочуть демонтувати всі пам’ятники Сталіну і Леніну

У Львові, Тернополі та Івано-Франківську розпочали збір підписів під листом до президента з вимогою демонтувати в Україні усі пам’ятники Леніну, Сталіну, Косіору та іншим особам, причетним до організації і здійснення Голодомору та репресій в Україні.

У Львові, Тернополі та Івано-Франківську розпочали збір підписів під листом до президента з вимогою демонтувати в Україні усі пам'ятники Леніну, Сталіну, Косіору та іншим особам, причетним до організації і здійснення Голодомору та репресій в Україні.

Протягом трьох днів активісти "України Соборної" зібрали кілька тисяч підписів під відкритим листом до Віктора Януковича, у якому вимагають "припинити антиукраїнську політику, політику героїзації радянської епохи та її вождів".

Один із ініціаторів акції, депутат Львівської міськради, юрист Володимир Гірняк наголошує, що ті тоталітарні діячі нищили предків саме тих людей, які живуть у східних областях України.

"Коли буде багато підписів під листом, то ми його відправимо Президентові, щоб він побачив, як не лише галичани, але й східняки ставляться до тоталітарних вождів", - розповів депутат Радіо Свобода.

Галичани закликають мешканців усіх українських регіонів вимагати демонтажу пам'ятників і знаків, змінити назви вулиць тих, хто вбивав їхніх батьків, дідів, прадідів, хто був причетними до страшних злочинів.

Відкритий лист скерують у мерії усіх українських міст.

Натомість львівський історик Микола Посівнич сумнівається, що акція зі збору підписів під відкритим листом до влади буде результативною.

На його думку, потрібно апелювати до громад, пояснювати їм, що той чи інший тоталітарний вождь зробив у їхньому селі та містечку. Лише тоді люди вимагатимуть від місцевої влади ухвалювати рішення, щоб відмовлятися від тоталітарної спадщини.

"Маємо синдром жертв посттоталітарного суспільства. Їхні нащадки вважають, що радянські вожді визволили їх і врятували від голоду. Збір підписів нічого не дасть, бо нині саме місцеві ради вирішують назву вулиці чи долю пам'ятника. Тільки громада має зрозуміти, що неприпустимо мати у селі чи місті бюст того, хто вбивав їхніх рідних, земляків", - вважає Посівнич.

В Україні, переважно в центрі і на сході, досі височіють понад 2 тисячі пам'ятників Леніну та десятки монументів іншим вождям радянської доби.

Офіційної статистики щодо їхньої кількості немає.


Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.