Спецпроект

Галичани хочуть демонтувати всі пам’ятники Сталіну і Леніну

У Львові, Тернополі та Івано-Франківську розпочали збір підписів під листом до президента з вимогою демонтувати в Україні усі пам’ятники Леніну, Сталіну, Косіору та іншим особам, причетним до організації і здійснення Голодомору та репресій в Україні.

У Львові, Тернополі та Івано-Франківську розпочали збір підписів під листом до президента з вимогою демонтувати в Україні усі пам'ятники Леніну, Сталіну, Косіору та іншим особам, причетним до організації і здійснення Голодомору та репресій в Україні.

Протягом трьох днів активісти "України Соборної" зібрали кілька тисяч підписів під відкритим листом до Віктора Януковича, у якому вимагають "припинити антиукраїнську політику, політику героїзації радянської епохи та її вождів".

Один із ініціаторів акції, депутат Львівської міськради, юрист Володимир Гірняк наголошує, що ті тоталітарні діячі нищили предків саме тих людей, які живуть у східних областях України.

"Коли буде багато підписів під листом, то ми його відправимо Президентові, щоб він побачив, як не лише галичани, але й східняки ставляться до тоталітарних вождів", - розповів депутат Радіо Свобода.

Галичани закликають мешканців усіх українських регіонів вимагати демонтажу пам'ятників і знаків, змінити назви вулиць тих, хто вбивав їхніх батьків, дідів, прадідів, хто був причетними до страшних злочинів.

Відкритий лист скерують у мерії усіх українських міст.

Натомість львівський історик Микола Посівнич сумнівається, що акція зі збору підписів під відкритим листом до влади буде результативною.

На його думку, потрібно апелювати до громад, пояснювати їм, що той чи інший тоталітарний вождь зробив у їхньому селі та містечку. Лише тоді люди вимагатимуть від місцевої влади ухвалювати рішення, щоб відмовлятися від тоталітарної спадщини.

"Маємо синдром жертв посттоталітарного суспільства. Їхні нащадки вважають, що радянські вожді визволили їх і врятували від голоду. Збір підписів нічого не дасть, бо нині саме місцеві ради вирішують назву вулиці чи долю пам'ятника. Тільки громада має зрозуміти, що неприпустимо мати у селі чи місті бюст того, хто вбивав їхніх рідних, земляків", - вважає Посівнич.

В Україні, переважно в центрі і на сході, досі височіють понад 2 тисячі пам'ятників Леніну та десятки монументів іншим вождям радянської доби.

Офіційної статистики щодо їхньої кількості немає.


Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".