Спецпроект

У Івано-Франківську хочуть знести Музей бойової слави радянських військ

В Івано-Франківську можуть знести будівлю "єдиного на Західній Україні та унікального Музею бойової слави радянських військ "Герої Дніпра".

Про це повідомляє прес-служба Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України.

Згідно з інформацією відомства, будівельна компанія "Маодот-І" направила до суду позов до Міноборони України, однією з вимог якого є "вчинити дії зі знесення споруд колишнього" Музею бойової слави "Міноборони України".       

"Військове містечко №13, на території якого і знаходиться будівля музею, було передане міським органам самоврядування у 2007 році. Однак у договір не були включені споруди та земля, яка перебуває під музеєм. Як вони опинилися в договорі оренди землі між "Маодот-І" та міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо", - цитує прес-служба старшого помічника івано-франківського військового прокурора, майора юстиції Руслана Кормила.

У повідомленні наголошується, що "можливість фізичного руйнування музею вже обурила ветеранів Другої світової війни, які проживають на Прикарпатті".       

Керівник прес-служби Західного регіонального медіа-центру Міноборони підполковник Тарас Грень уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що Господарський суд Івано-Франківської області переніс судове засідання з приводу музею на 10 січня 2011 року.       

Згідно з інформацією прес-служби, експозиція музею займає площу 640 кв. м і включає більше 4 тис. експонатів періоду Другої світової війни: бойові знамена частин, зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження та побуту бійців і командирів.       

Особливе місце в експозиції займає діорама "Подвиг на Дніпрі". За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні і звільнення Києва в листопаді 1943 року.       

За даними прес-служби, в 2010 році музей відвідало більше 5 тис. чоловік.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.