Спецпроект

Мер Одеси і депутати засудили "осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом"

Більшість депутатів Одеської міськради, очевидно, вирішивши всі комунальні та транспортні проблеми, ухвалили рішення "Про неприпустимість героїзації осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом".

Виступаючи на сесії, депутат-"регіонал" Геннадій Труханов висловив думку, що "неприпустимо вважати героями людей, які в роки Великої Вітчизняної війни співпрацювали із загарбниками".

За його словами, "більшість городян негативно сприйняли укази Президента Віктора Ющенка про присвоєння звань Героя України Степану Бандері й Роману Шухевичу".

Як передає кореспондент УНІАН, колегу підтримав член фракції партії "Родина" Олександр Казарновський, висловивши обурення тим, що влада західноукраїнських областей перейменовує вулиці своїх міст на честь С.Бандери й Р.Шухевича.

Тому проект рішення міськради, на його думку, слід було б доповнити положенням "про категоричну незгоду з цими перейменуваннями". Втім, його пропозиція не одержала підтримки депутатської більшості.

Статистичні дані щодо кількості та якості Героїв України дивіться тут

Головуючий на сесії мер Одеси Олексій Костусєв солідаризувався з депутатами: "Ми не повинні бути ідеологічно беззубими, не повинні дозволяти нам нав`язувати помилкові чужі цінності. У нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

Разом з тим мер заявив, що не вважає своєю прерогативою коментувати історичний факт підписання керівництвом гітлерівської Німеччини й комуністичного СРСР "Пакту Ріббентропа-Молотова, який ознаменувався спільним парадом військ Вермахту і РККА у Львові і Бресті".

"Наші ветерани з німцями ніколи не співпрацювали, - сказав міський голова, - вони воювали з фашистами і перемогли, слава Богу... Те, що політика була, пакт Молотова-Ріббентропа. Ну чого я, мер міста, повинен коментувати історичні речі? У мене є своя позиція з цього питання, вона вам відома", - підсумував Костусєв.

Про зворушливі стосунки між Гітлером і Сталіним читайте у газеті "Правда" за 1939 рік

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.