Спецпроект

Юхновський: Інститут національної пам’яті хочуть знищити

Колишній керівник Інституту національної пам'яті Ігор Юхновський вважає, що мета нинішньої влади - знищити інститут.

"Зустрівши загальний опір громадськості, вони мусили щось видумати. Розцінили старих працівників інституту як націоналістів та придумали як їх замінити на своїх. Здається, ця зміна і зроблена для того, щоб всіх звільнити та нових набрати", - сказав Юхновський Gazeta.ua.

"70 працівників, які там будуть числитися, не зможуть виховувати в людях національну пам'ять. Зараз Інституту немає. Є ліквідаційна комісія, яка описує майно", - додав він.

Юхновський зазначив, що після звільнення колишніх керівників установи, працівники думають не про роботу, а про виживання.

"Якщо немає керівників, то хто буде боротися? Ті люди, які працювали в інституті, намагаються підшукати собі роботу. Вони знаходять у вкрай поганому стані. Говорити про великі наміри та нові ідеї не доводиться. Зараз в Інституті говориться про збереження куска хліба, а не про національну пам'ять", - сказав він.

Юхновський вважає, що першочергова задача Інституту - створення історичної пам'яті у нації.

"Я намагався зробити цей інститут впливовим, поставити його на ноги. А що з ним буде тепер, я зрозуміти не можу", - сказав він.

"Треба на круглих столах та конференціях обговорювати важливі питання. Так створюється загальновизнана історична пам'ять. Пізніше вона стане національною й консолідує усе суспільство. Таких круглих столів треба робити цілу серію, окремо по кожній важливій темі. Наприклад, була Друга світова війна, нищення українців у 20-30 роках, створення незалежної країни. Все це треба обговорювати з найбільшою кількістю громадських діячів. А оформлювати та підсумовувати ці дискусії має невелика кількість людей з Інституту національної пам'яті", - додав Юхновський.

Як відомо, нещодавно Кабмін перевів Український інститут національної пам'яті у сферу управління уряду.

В уряді заявляють, що не мають намірів знижувати статус установи. При цьому штатний розклад зменшили на третину.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.