Спецпроект

Юхновський: Інститут національної пам’яті хочуть знищити

Колишній керівник Інституту національної пам'яті Ігор Юхновський вважає, що мета нинішньої влади - знищити інститут.

"Зустрівши загальний опір громадськості, вони мусили щось видумати. Розцінили старих працівників інституту як націоналістів та придумали як їх замінити на своїх. Здається, ця зміна і зроблена для того, щоб всіх звільнити та нових набрати", - сказав Юхновський Gazeta.ua.

"70 працівників, які там будуть числитися, не зможуть виховувати в людях національну пам'ять. Зараз Інституту немає. Є ліквідаційна комісія, яка описує майно", - додав він.

Юхновський зазначив, що після звільнення колишніх керівників установи, працівники думають не про роботу, а про виживання.

"Якщо немає керівників, то хто буде боротися? Ті люди, які працювали в інституті, намагаються підшукати собі роботу. Вони знаходять у вкрай поганому стані. Говорити про великі наміри та нові ідеї не доводиться. Зараз в Інституті говориться про збереження куска хліба, а не про національну пам'ять", - сказав він.

Юхновський вважає, що першочергова задача Інституту - створення історичної пам'яті у нації.

"Я намагався зробити цей інститут впливовим, поставити його на ноги. А що з ним буде тепер, я зрозуміти не можу", - сказав він.

"Треба на круглих столах та конференціях обговорювати важливі питання. Так створюється загальновизнана історична пам'ять. Пізніше вона стане національною й консолідує усе суспільство. Таких круглих столів треба робити цілу серію, окремо по кожній важливій темі. Наприклад, була Друга світова війна, нищення українців у 20-30 роках, створення незалежної країни. Все це треба обговорювати з найбільшою кількістю громадських діячів. А оформлювати та підсумовувати ці дискусії має невелика кількість людей з Інституту національної пам'яті", - додав Юхновський.

Як відомо, нещодавно Кабмін перевів Український інститут національної пам'яті у сферу управління уряду.

В уряді заявляють, що не мають намірів знижувати статус установи. При цьому штатний розклад зменшили на третину.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".