Спецпроект

Соціал-націоналісти пошкодили Леніна у Борисполі (ФОТО)

У вівторок, 22 лютого, члени організації "Патріот України" розпочали процес демонтажу пам'ятника Леніну в місті Бориспіль, що стояв у центрі міста.

Як ідеться в повідомленні на сайті Соціал-Національної Асамблеї, демонтаж "пам'ятників комуністичним ідолам" має відбуватися згідно з указом президента.

Мається на увазі указ колишнього глави держави Віктора Ющенка № 250/2007 "Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні", в якому зазначено "вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій", повідомляє tsn.ua.

Соціал-Національна Асамблея вимагає від Бориспільської міської ради демонтувати пам'ятник Леніну повністю. Нагадаємо, що влітку 2009 року бориспільські комуністи протестували проти чуток про наміри місцевої влади перенести пам'ятник Леніну в інше місце.

Судячи з фото на ЖЖ блогера Олени Білозерської, "початком процесу демонтажу" соціал-націоналістичні "патріоти України" назвали пошкодження п'єдесталу пам'ятника

"Дана акція є акцією солідарності із політв'язнями, більшість яких зараз перебуває у Запорізькому СІЗО за сфабрикованими звинуваченнями у підриві пам'ятника Сталіну в цьому місті, - йдеться у повідомленні організації. - Політв'язням - свободу! Комуністичні ідоли - на смітник! Слава Україні! Героям Слава!".

Про те, як похорон Леніна розтягнувся на шість років, читайте тут

Нагадаємо, 28 грудня силуміновому погруддю Сталіна, незаконно встановленому біля офісу КПУ в Запоріжжі під виглядом "малої архітектурної форми", відрізали голову . Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

Голову комуністи наступного дня повернули на місце, однак у новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали саморобний бюст. За підозрою у підриві пам'ятника було затримано 9 членів націоналістичних організацій. Розповідь одного з них читайте на УП.

 
Медіа-міфи щодо підриву "пам'ятника" Сталіну гарно описані тут

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.