Спецпроект

65-річчя возз'єднання Закарпаття з Україною відсвяткують на державному рівні

Верховна Рада прийняла постанову про відзначення 65-річчя входження Закарпатської області до складу України.

За постанову в четвер проголосували 316 народних депутатів з 415, що зареєструвалися в залі, повідомляє "Інтерфакс".

Постанова передбачає відсвяткувати 65-річчя входження Закарпатської області до складу України на загальнодержавному рівні.

Парламент рекомендував органам місцевого самоврядування та виконавчої влади:

- провести у зв'язку з цією датою урочисті збори громадськості, зустрічі з учасниками боротьби за визволення Закарпаття,

- вшанувати ветеранів війни та праці, передовиків і новаторів виробництва,

- провести тематичні виставки, наукові конференції, уроки, лекції, бесіди і інші заходи, присвячені висвітленню історичного значення цієї події.

Крім того, Кабінету міністрів України доручено передбачити виділення необхідних коштів для проведення даних заходів. Уряду також доручено передбачати кошти для подолання депресивного стану та прискорення соціально-економічного розвитку цієї області.

Довідка ІП: Закарпатська область у складі УРСР була створена в доволі символічний для української соборності день - 22 січня 1946 року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.