Спецпроект

Коморовський подарував Януковичу двох гуцуликів - "символ спільного минулого"

Сьогодні в Варшавському парку Лазєнки президент Польщі Броніслав Коморовський подарував своєму українському колезі Віктору Януковичу двох коней гуцульської породи.

Про це повідомляє Deser.pl.

Племінних коників звати Рогач і Лагуна - їхні батьки мали нагороди на кінних виставках, тож польські заводчики сподіваються, що гуцулики стануть "добрим додатком і збагаченням до українського конярства".

Польський президент висловив сподівання, що подарунок відродить в українському конярстві "цей слід спільного минулого і спільної традиції так само прекрасно, наскільки красивими є коні гуцульської породи". І згадав, як його мама - донька офіцера кавалерії - вчилася їздити верхи саме на гуцуликах. 

Саме такі коні допомогли збудувати легендарну обсерваторію 1930-их років на горі Піп-Іван

"Хочу сказати президенту Коморовському, що він сьогодні вразив мене в серце", - відреагував на подарунок Янукович.

За словами Коморовського, він хотів зробити протокольний подарунок "так само польський, як і український".  

"З давніх-давен гуцульські коні уможливлювали не тільки зв'язок між мешканцями Карпатського регіону, але й виконували й інтеграційну роль, - йдеться в офіційному прес-релізі президентської канцелярії. - Вони мають настільки лагідний характер, що рекомендуються для терапевтичного впливу на хворих дітей".

В Україні біля 15 кінних заводів, але гуцульською породою вони майже не займаються - такий висновок можна зробити з переліку порід на офіційному сайті корпорації "Конярство України" (юрособа при Мінагрополітики). Хоча на Західній Україні вони досі представлені - бо якнайкраще підходять для гірських умов.

Кінь-гуцулик коштує від однієї до кількох тисяч доларів.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.