Спецпроект

Ющенко збиратиме підписи за пам’ятник Мазепі

Екс-президент Віктор Ющенко ініціює збір підписів на підтримку встановлення пам'ятника Івану Мазепі у Полтаві.

"Ми сьогодні сформулюємо лист, щоб його люди, інтелігенція, журналісти, сотні тисяч людей підписали, і звернемося до полтавської влади", - сказав він журналістам у понеділок, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Ющенко нагадав, що пам'ятник Мазепі вже 2 роки як споруджений, однак його досі не встановили.

При цьому він переконаний, що питання встановлення пам'ятника залежить більшою мірою від людей.

"Я переконаний, що полтавська земля повинна мати пам'ятник Івану Мазепі", - зазначив Ющенко.

Він висловив сподівання, що думка людей допоможе владі Полтави чітко визначитися і поставити крапку в цьому питанні.

Як відомо, пам'ятник гетьману вже виготовлений, верхня частина, без п'єдесталу, знаходиться в Києві.

Депутати Полтавської міськради погодили установку пам'ятника на Соборній площі в Полтаві. Проте потім міська влада Полтави (на той час - БЮТ), ввела мораторій на будівельні роботи на цій площі, тому виготовлений пам'ятник на даний момент встановлювати ніде.

ЗМІ також писали про те, що не встановлений ще пам'ятник Мазепі розкрадають - зокрема, познімали бронзові ґудзики.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.