Спецпроект

Увага! Збір коштів на екранізацію "Чорного ворона" (РАХУНОК)

Громадські активісти з "Холодноярської ініціативи" закликають українців підтримати ідею збору коштів на екранізацію історичного роману письменника Василя Шкляра "Чорний ворон".

Раніше ідею альтернативної премії для Василя Шкляра озвучив письменник Юрій Андрухович. У відповідь автор "Чорного ворона" пообіцяв, що "якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм".

Отже, на чисельні прохання читачів УП повідомляємо реквізити для перерахунку коштів, які "Історичній Правді" надав автор "Чорного Ворона":

---------------------------------------

Одержувач: Шкляр В.М.

Банк: "Приватбанк", номер р/р 26202601729257 МФО: 305299 ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: благодійний внесок.

Також є валютний рахунок - банк і реквізити ті ж самі, тільки номер р/р дещо інший - 26202601729310.

---------------------------------------

Під зверненням з проханням підтримати ініціативу поставили свої підписи видавці Брати Капранови, правознавець Ігор Коліушко, громадські діячі Євген Золотарьов, Андрій Юсов, Олексій Кляшторний, Тарас Рондзістий, народний депутат Тарас Стецьків, історик Олександр Палій, поет Сергій Пантюк, лікар Анатолій Якименко та інші.

Крім того, автори звернення закликали президента Віктора Януковича виконати вимогу Василя Шкляра і негайно звільнити з посади ксенофоба Табачника.

"Холодноярська Ініціатива" -– це спільнота громадських активістів, котрі об’єднались на початку серпня 2010 року в Холодному Яру і мають на меті самоорганізацію українців та зміну влади.

На створення Ініціативи її учасників надихнули твори про антибільшовицьку боротьбу в центральній Україні в 20-х роках минулого століття: романи Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр" та Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.