Спецпроект

Увага! Збір коштів на екранізацію "Чорного ворона" (РАХУНОК)

Громадські активісти з "Холодноярської ініціативи" закликають українців підтримати ідею збору коштів на екранізацію історичного роману письменника Василя Шкляра "Чорний ворон".

Раніше ідею альтернативної премії для Василя Шкляра озвучив письменник Юрій Андрухович. У відповідь автор "Чорного ворона" пообіцяв, що "якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм".

Отже, на чисельні прохання читачів УП повідомляємо реквізити для перерахунку коштів, які "Історичній Правді" надав автор "Чорного Ворона":

---------------------------------------

Одержувач: Шкляр В.М.

Банк: "Приватбанк", номер р/р 26202601729257 МФО: 305299 ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: благодійний внесок.

Також є валютний рахунок - банк і реквізити ті ж самі, тільки номер р/р дещо інший - 26202601729310.

---------------------------------------

Під зверненням з проханням підтримати ініціативу поставили свої підписи видавці Брати Капранови, правознавець Ігор Коліушко, громадські діячі Євген Золотарьов, Андрій Юсов, Олексій Кляшторний, Тарас Рондзістий, народний депутат Тарас Стецьків, історик Олександр Палій, поет Сергій Пантюк, лікар Анатолій Якименко та інші.

Крім того, автори звернення закликали президента Віктора Януковича виконати вимогу Василя Шкляра і негайно звільнити з посади ксенофоба Табачника.

"Холодноярська Ініціатива" -– це спільнота громадських активістів, котрі об’єднались на початку серпня 2010 року в Холодному Яру і мають на меті самоорганізацію українців та зміну влади.

На створення Ініціативи її учасників надихнули твори про антибільшовицьку боротьбу в центральній Україні в 20-х роках минулого століття: романи Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр" та Василя Шкляра "Чорний Ворон".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.