Спецпроект

Увага! Збір коштів на екранізацію "Чорного ворона" (РАХУНОК)

Громадські активісти з "Холодноярської ініціативи" закликають українців підтримати ідею збору коштів на екранізацію історичного роману письменника Василя Шкляра "Чорний ворон".

Раніше ідею альтернативної премії для Василя Шкляра озвучив письменник Юрій Андрухович. У відповідь автор "Чорного ворона" пообіцяв, що "якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм".

Отже, на чисельні прохання читачів УП повідомляємо реквізити для перерахунку коштів, які "Історичній Правді" надав автор "Чорного Ворона":

---------------------------------------

Одержувач: Шкляр В.М.

Банк: "Приватбанк", номер р/р 26202601729257 МФО: 305299 ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: благодійний внесок.

Також є валютний рахунок - банк і реквізити ті ж самі, тільки номер р/р дещо інший - 26202601729310.

---------------------------------------

Під зверненням з проханням підтримати ініціативу поставили свої підписи видавці Брати Капранови, правознавець Ігор Коліушко, громадські діячі Євген Золотарьов, Андрій Юсов, Олексій Кляшторний, Тарас Рондзістий, народний депутат Тарас Стецьків, історик Олександр Палій, поет Сергій Пантюк, лікар Анатолій Якименко та інші.

Крім того, автори звернення закликали президента Віктора Януковича виконати вимогу Василя Шкляра і негайно звільнити з посади ксенофоба Табачника.

"Холодноярська Ініціатива" -– це спільнота громадських активістів, котрі об’єднались на початку серпня 2010 року в Холодному Яру і мають на меті самоорганізацію українців та зміну влади.

На створення Ініціативи її учасників надихнули твори про антибільшовицьку боротьбу в центральній Україні в 20-х роках минулого століття: романи Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр" та Василя Шкляра "Чорний Ворон".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.