Спецпроект

Письменник Шкляр віддасть народні гроші на кіно

"Якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм. Адже ви знаєте, триває всенародний збір коштів на екранізацію цього роману" - так в ефірі телеканалу ТВі письменник Василь Шкляр прокоментував ініціативу Юрія Андруховича зібрати кошти на премію для роману "Чорний ворон".

Напередодні, з'явилася ініціатива "створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра". Автор ідеї Юрій Андрухович пообіцяв дати в загальний кошик тисячу гривень. 

Відтак у блогах та соціальних мережах сотні людей висловили готовність скинутись, щоб "взути владу", яка проігнорувала рішення Шевченківського комітету. Як відомо, в указі президента України Віктора Януковича Шкляра серед лауреатів не названо. 

Василь Шкляр розповів в ефірі ТВі, що хотів би зняти фільм за книгою "Чорний ворон", для чого організавано збір коштів. 

За словами письменника йому "телефонували з багатьох країн. І до речі, з Польщі, сказали мої знайомі художники, що говорили з Єжи Гофманом. Гофман дуже зацікавився , він мене підганяє. Щоб я швидше дав, якщо не сценарій, то синопсис. І він готовий буде знімати. Ось це буде жест".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.