Спецпроект

Автор "Чорного ворона" отримав Народну Шевченківську премію. Буде фільм

Під час урочистостей у Холодному Яру біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака письменнику Василю Шкляру вручили Народну Шевченківську премію за його історичний роман "Чорний ворон".

Про це повідомив з місця подій кореспондент "Історичної Правди".

За словами представника громадської "Холодноярської Ініціативи" Андрія Юсова, який вручав премію, на сьогоднішній день уже зібрано понад 255 тисяч грн.

"Хто за те, щоб вручити Народну Шевченківську премію письменнику Шкляру?" - запитали організатори. Присутні одностайно підняли руки.

"За повернення українській нації історичної пам'яті вручаємо Василю Шкляру Народну Шевченківську премію", - сказав Юсов.

Фрагмент роману "Чорний ворон"

Раніше літератор пообіцяв, що у випадку, якщо гроші будуть зібрані, віддасть їх на створення кінофільму за мотивами його роману, а також, можливо, візьметься написати роман про Українську повстанську армію

Сьогоднішнє вшанування загиблих у квітні 1920-го холодноярівців стало найбільш масштабним за всі роки його існування. Як сказав у своєму виступі Василь Шкляр, "в перші роки існування історичного клубу Романа Коваля сюди приходили одиниці, потім десятки, торік сотні, а сьогодні - тисячі".

Дивіться завтра фоторепортаж "Історичної Правди" про перебіг подій у Холодному Яру

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..