Спецпроект

Автор "Чорного ворона" отримав Народну Шевченківську премію. Буде фільм

Під час урочистостей у Холодному Яру біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака письменнику Василю Шкляру вручили Народну Шевченківську премію за його історичний роман "Чорний ворон".

Про це повідомив з місця подій кореспондент "Історичної Правди".

За словами представника громадської "Холодноярської Ініціативи" Андрія Юсова, який вручав премію, на сьогоднішній день уже зібрано понад 255 тисяч грн.

"Хто за те, щоб вручити Народну Шевченківську премію письменнику Шкляру?" - запитали організатори. Присутні одностайно підняли руки.

"За повернення українській нації історичної пам'яті вручаємо Василю Шкляру Народну Шевченківську премію", - сказав Юсов.

Фрагмент роману "Чорний ворон"

Раніше літератор пообіцяв, що у випадку, якщо гроші будуть зібрані, віддасть їх на створення кінофільму за мотивами його роману, а також, можливо, візьметься написати роман про Українську повстанську армію. 

Сьогоднішнє вшанування загиблих у квітні 1920-го холодноярівців стало найбільш масштабним за всі роки його існування. Як сказав у своєму виступі Василь Шкляр, "в перші роки існування історичного клубу Романа Коваля сюди приходили одиниці, потім десятки, торік сотні, а сьогодні - тисячі".

Дивіться завтра фоторепортаж "Історичної Правди" про перебіг подій у Холодному Яру

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.