Спецпроект

Луцьк приєднався до заборони червоних прапорів

Депутати Луцької міської ради заборонили в місті вивішувати радянську символіку.

За відповідне рішення на сесії 20 квітня проголосували 26 депутатів, 8 висловилися проти, 1 - утримався, повідомляють Волинські новини.

У проекті рішення йдеться про заборону радянської символіки на державних установах та комунальних підприємствах, заборону використання радянських прапорів та символіки під час масових заходів у місті Луцьку.

На думку депутатів, їхнє рішення сприятиме виконанню нормативно-правових документів щодо ліквідації символів тоталітарного режиму.

Згідно з інформацією про поіменне голосування, проти заборони розміщення радянської символіки в Луцьку проголосували представники Партії регіонів Тетяна Дементьєва та Іван Смоленг, представники "Фронту змін" Микола Дендіберін, Олександр Пиза та Олег Дмитрук та представник "Сильної України" Андрій Розумовський.

Були зареєстровані у сесійній залі, але не голосували за заборону Микола Яручик з фракції ВО "Свобода", Анатолій Бірюков з Європейської партії України, Віталій Кварцяний з "Фронту змін", а також члени фракції ВО "Батьківщина" Юрій Мишко та Юрій Корольчук.

Хронологію політичної кампанії "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги дивіться тут.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.