Спецпроект

У Львові заборонили радянську символіку

Депутати Львівської міської ради заборонили використовувати у Львові символіку СРСР та Комуністичної партії Радянського Союзу.

"За" відповідне рішення 21 квітня під час сесії Львівської міської ради проголосував 71 депутат, повідомляє Zaxid.net.

Як зазначено в ухвалі, рішення прийнято через "можливість розповсюдження у місті Львові символіки неіснуючої тоталітарної держави".

Ухвала забороняє використовувати символіку на території міста, розміщувати її на будівлях державних установ та комунальних підприємствах, а також використовувати її під час масових заходів.

Слід зазначити, що під час обговорення цього питання депутат від "Пори" Андрій Білоус запропонував внести до переліку забороненої символіки - нацистську.

"Адже на футболі часто можна побачити прапори із свастикою", - сказав він.

22 квітня Білоус повідомив, що міська рада Львова заборонила обидві символіки тоталітарних держав - і нацистську, і радянську.

Нагадаємо, 21 квітня 2011 року Верховна рада зобов'язала вивішувати разом із державним українським прапором червоний прапор на свято 9 травня.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.