Спецпроект

Музеї платівок і народного побуту може спіткати доля "Сяйва"

Комісія Київради з питань культури та туризму вже кілька разів зверталась до суду з проханням відкласти засідання щодо виселення з приміщень на вулиці Хрещатик трьох приватних музеїв.

Йдеться про Музей платівок і музичних інструментів, Музей Хрещатика та Музей народного побуту України, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

На думку депутата, схема знищення зазначених музеїв дуже схожа на механізм захоплення магазину "Сяйво". В обох випадках йдеться про конфлікт між приватним культурним закладом та приватним бізнесом, який претендує на приміщення.

"Київській владі доцільно зробити спеціальну комісію, яка б допомогла і юридично, і фінансово вижити єдиному комплексу музейних закладів на Хрещатику, - сказав Бригинець. - Якщо терміново не втрутитися в ситуацію, ми станемо свідками виселення в нікуди трьох оригінальних столичних музеїв.

Приміщення, в якому знаходяться музеї, раніше слугувало для проведення літературних та музичних зустрічей - на яких, зокрема, побували Т. Шевченко та Л.Українка. Музеї створені 1995 року.

Музей Платівок і музичних інструментів нараховує декілька тисяч платівок - від 1912 року починаючи. Музей Хрещатика має у своїй колекції документи, предмети власності відомих киян. Музей народного побуту України експонує повсякденні речі різних часів.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.