Спецпроект

Музеї платівок і народного побуту може спіткати доля "Сяйва"

Комісія Київради з питань культури та туризму вже кілька разів зверталась до суду з проханням відкласти засідання щодо виселення з приміщень на вулиці Хрещатик трьох приватних музеїв.

Йдеться про Музей платівок і музичних інструментів, Музей Хрещатика та Музей народного побуту України, повідомив голова комісії Олександр Бригинець.

На думку депутата, схема знищення зазначених музеїв дуже схожа на механізм захоплення магазину "Сяйво". В обох випадках йдеться про конфлікт між приватним культурним закладом та приватним бізнесом, який претендує на приміщення.

"Київській владі доцільно зробити спеціальну комісію, яка б допомогла і юридично, і фінансово вижити єдиному комплексу музейних закладів на Хрещатику, - сказав Бригинець. - Якщо терміново не втрутитися в ситуацію, ми станемо свідками виселення в нікуди трьох оригінальних столичних музеїв.

Приміщення, в якому знаходяться музеї, раніше слугувало для проведення літературних та музичних зустрічей - на яких, зокрема, побували Т. Шевченко та Л.Українка. Музеї створені 1995 року.

Музей Платівок і музичних інструментів нараховує декілька тисяч платівок - від 1912 року починаючи. Музей Хрещатика має у своїй колекції документи, предмети власності відомих киян. Музей народного побуту України експонує повсякденні речі різних часів.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.