Спецпроект

У ЛУГАНСЬКУ "РЕКОМЕНДУЮТЬ" ВИВІШУВАТИ ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР УСІМ

Депутати Луганської міської ради ухвалили рішення рекомендувати вивішувати на адміністративних будівлях червоний прапор Перемоги разом з державним прапором України "щорічно в День Перемоги 9 травня".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Окрім адміністративних будівель Луганської міськради, районних у місті рад, комунальних підприємств та установ, вивісити червоний прапор Перемоги рекомендують також підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам, які знаходяться на території Луганська.

"Ми виконуємо рішення, прийняте Верховною Радою", - пояснив прес-секретар Луганської міської ради, депутат Олександр Савенко.

Нагадаємо, 21 квітня Верховна Рада України проголосувала за використання копії прапора Перемоги під час святкування 9 травня. Згідно з законом, копія прапору Перемоги відповідного вигляду (ФОТО) може підніматися на флагштоках поряд з державним прапором України.

Тим часом міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко повідомив, що на будівлях посольств України за кордоном 9 травня не буде вивішуватися червоний прапор Перемоги.

Простежити розвиток інформаційної кампанії "за" і "проти" червоних прапорів на 9 травня можна за тегом "День Перемоги".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.