Спецпроект

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами (ФОТО)

У переддень дня визволення Одеси від фашистів у місті розмістили плакати з фотографіями румунських загарбників.

Про це повідомляє одеська телекомпанія РіАК.

67-му річницю визволення міста і 66-ту річницю Перемоги над нацистами одеська влада збирається відзначати з особливим розмахом, обіцяючи вивісити на вулицях міста червоні прапори і організувати дводенне свято з грандіозною історичною реконструкцією .

"Одеса - це особливе місто... з чудовими традиціями, - сказав нещодавно мер Одеси Олексій Костусєв. - Я повністю підтримую те рішення, яке прийняли депутати на останній сесії щодо неприпустимості героїзації осіб, які співпрацювали з нацистами. У нас гарна соціальна реклама... Ви скоро побачите в соціальній рекламі й інші мотиви, що Одеса - місто-герой!"

Той самий скандальний плакат. Фото з румунами - внизу

Плакати за кілька днів до 10 квітня на справді з'явилися, повідомляють одеські телевізійники. Але замість солдатів радянської армії на фото зображені румунські окупанти.

Це фото було зроблено в 1941-му. Румунські солдати відпочивають на Приморському бульварі після успішної операції з захоплення порту. Фото можна знайти в інтернеті і в книгах, присвячених окупації Одеси.

 Румунський солдат на реконструкції боїв під Києвом (ФОТО)

"Тим людям, що вивішують - треба знати історію, - рекомендує 83-річний історик і ветеран Другої світової Владилен Шмиголь. - Вони б хоч порадилися з краєзнавцями!"

Фото, яке міська влада використала для вітання одеситів, легко можна знайти в інтернеті. Воно навіть підписане: "Румунські солдати на Приморському бульварі"

Одесити розглядають рекламне ноу-хау від міської влади на трамвайних зупинках, і впізнають на фото тих, з ким боролися їхні батьки і діди. Кажуть, перед ветеранами - соромно.

 

У міському управлінні реклами, з дозволу якого в Одесі з'явилися настільки суперечливі плакати, ситуацію коментувати не хочуть. За інформацією місцевих журналістів, до начальника управління треба записуватися на прийом за тиждень.

Нагадаємо, що днями депутат Одеської міськради від партії "Родина" Григорій Кваснюк припустився 14 помилок у зверненні до прем'єр-міністра Азарова.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.