Спецпроект

Литовська генпрокуратура хоче допитати Горбачова за погром 1991 року

Генеральна прокуратура Литви збирається допитати екс-президента СРСР Михайла Горбачова у справі про події у Вільнюсі 13 січня 1991.

Про це повідомляє "Політ.Ру" з посиланням на "Інтерфакс".

13 січня 1991 року радянські війська з застосуванням бронетехніки захопили стратегічні об'єкти в столиці Литовської РСР та інших великих містах, в результаті зіткнень загинули 15 чоловік і більше 600 були поранені.

З проханням про допомогу в допиті Горбачова литовська прокуратура звернулася до Генпрокуратури Росії.

Кримінальну справу за події 13 січня 1991 року було порушено ще 20 років тому. У 2010 році відносно 1923 підозрюваних, серед яких 21 росіянин і двоє білорусів, були скасовані терміни давності.

Серед обвинувачених - колишній міністр оборони СРСР Дмитро Язов, вже покійний голова КГБ СРСР Володимир Крючков.

У 1996 році у цій справі були засуджені в тому числі члени ЦК Компартії Литовської РСР Міколас Бурокявічюс і Юозас Ермалавічюс, обидва вже вийшли на свободу.

11 травня 2011 в Литві винесли довічний вирок колишньому бійцеві радянського ОМОНу Костянтину Михайлову за причетність до вбивства митників і поліцейських у 1991 році на контрольно-пропускному пункті на кордоні з Білоруською РСР "Мядінінкай".

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.