Спецпроект

Анонс: "Тюрма на Лонцького" кличе на Ніч

18 травня з 18 до 24 години будуть відкриті доступи до тюремного підвалу, м'якої камери та в'язничного карцеру, під відкритим небом у в'язничному подвір'ї демонструватимуть історичні документальні фільми, спогади дисидентів, ви зможете почути, як читають свої вірші політв'язні Ігор та Ірина Калинці...

Програма заходів до міжнародної акції "Ніч музеїв" у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Середа, 18 травня 2011 року

18:00 - 24:00

18:00 - 19:30, двір Національного музею "Тюрма на Лонцького"

Молитва, покладання квітів, запалення лампад перед хрестом

Слово представників влади та громадськості, адміністрації та Наглядової ради музею

Солоспів Софії Федини

Виступ тріо бандуристок Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича під керівництвом Наталії Якимець

Виступ директора музею Руслана Забілого

Концерт хору "Нескорені"

19:25 - Запалення свічок на вікнах у музеї

Творчі акції: 

19:30, перший поверх

Виступ струнного квартету Тараса Менцінського

20:00 - 21:00, другий поверх

Політв'язні тюрми на Лонцького Ірина та Ігор Калинці читають свої поезії 1972 року з рукописних дисидентських книжок.

Декламація сторінок книжки "У полоні зла" політв'язня Михайла Масютка

21:00 - 24:00, третій поверх

відкриття інсталяції "Без тіла сорочка біла"

Соло на флейті - Божена Корчинська

Відеоінсталяція "Клітка" та концептуальний проект "Приватне" Володимира Стецьковича

Поетичні рецитації

Музикування Наталки Криничанки та її друзів-бардів: Василя Печарського, Оксани Романів, Андрія Бочка, акустичного гурту "Стихія"

 

Більше, ніж експозиція - автентичні приміщення Тюрми на Лонцького

19:45 - 24:00, підвал, вхід з першого поверху

відкритий доступ до підвальних приміщень з історичними реконструкторами товариства "Пам'ять"

19:45 - 24:00, третій поверх

відкритий доступ до "м'якої" камери та в'язничного карцеру

"Відео-музей"

21:00 - 24:00, другий поверх

Демонстрація відеозаписів спогадів політв'язнів

Фотоекскурсії європейськими музеями тоталітаризму

21:00 - 24:00, двір Музею

проектування фільмів над нічним Львовом

21:00 - "Радянська історія", 2008, реж. Едвін Шньоре, Латвія

22:25 - "Парох Майданека", 2006, реж. Гжегож Лінковський, Польща

23:00 - "Береза Картузька", 2007, реж. Юрій Луговий, Канада

24:00 - Викладення із запалених лампад і свічок слова "Пам'ятаю!"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.