Спецпроект

Анонс: "Тюрма на Лонцького" кличе на Ніч

18 травня з 18 до 24 години будуть відкриті доступи до тюремного підвалу, м'якої камери та в'язничного карцеру, під відкритим небом у в'язничному подвір'ї демонструватимуть історичні документальні фільми, спогади дисидентів, ви зможете почути, як читають свої вірші політв'язні Ігор та Ірина Калинці...

Програма заходів до міжнародної акції "Ніч музеїв" у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Середа, 18 травня 2011 року

18:00 - 24:00

18:00 - 19:30, двір Національного музею "Тюрма на Лонцького"

Молитва, покладання квітів, запалення лампад перед хрестом

Слово представників влади та громадськості, адміністрації та Наглядової ради музею

Солоспів Софії Федини

Виступ тріо бандуристок Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича під керівництвом Наталії Якимець

Виступ директора музею Руслана Забілого

Концерт хору "Нескорені"

19:25 - Запалення свічок на вікнах у музеї

Творчі акції: 

19:30, перший поверх

Виступ струнного квартету Тараса Менцінського

20:00 - 21:00, другий поверх

Політв'язні тюрми на Лонцького Ірина та Ігор Калинці читають свої поезії 1972 року з рукописних дисидентських книжок.

Декламація сторінок книжки "У полоні зла" політв'язня Михайла Масютка

21:00 - 24:00, третій поверх

відкриття інсталяції "Без тіла сорочка біла"

Соло на флейті - Божена Корчинська

Відеоінсталяція "Клітка" та концептуальний проект "Приватне" Володимира Стецьковича

Поетичні рецитації

Музикування Наталки Криничанки та її друзів-бардів: Василя Печарського, Оксани Романів, Андрія Бочка, акустичного гурту "Стихія"

 

Більше, ніж експозиція - автентичні приміщення Тюрми на Лонцького

19:45 - 24:00, підвал, вхід з першого поверху

відкритий доступ до підвальних приміщень з історичними реконструкторами товариства "Пам'ять"

19:45 - 24:00, третій поверх

відкритий доступ до "м'якої" камери та в'язничного карцеру

"Відео-музей"

21:00 - 24:00, другий поверх

Демонстрація відеозаписів спогадів політв'язнів

Фотоекскурсії європейськими музеями тоталітаризму

21:00 - 24:00, двір Музею

проектування фільмів над нічним Львовом

21:00 - "Радянська історія", 2008, реж. Едвін Шньоре, Латвія

22:25 - "Парох Майданека", 2006, реж. Гжегож Лінковський, Польща

23:00 - "Береза Картузька", 2007, реж. Юрій Луговий, Канада

24:00 - Викладення із запалених лампад і свічок слова "Пам'ятаю!"

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.