Спецпроект

Анонс: "Тюрма на Лонцького" кличе на Ніч

18 травня з 18 до 24 години будуть відкриті доступи до тюремного підвалу, м'якої камери та в'язничного карцеру, під відкритим небом у в'язничному подвір'ї демонструватимуть історичні документальні фільми, спогади дисидентів, ви зможете почути, як читають свої вірші політв'язні Ігор та Ірина Калинці...

Програма заходів до міжнародної акції "Ніч музеїв" у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Середа, 18 травня 2011 року

18:00 - 24:00

18:00 - 19:30, двір Національного музею "Тюрма на Лонцького"

Молитва, покладання квітів, запалення лампад перед хрестом

Слово представників влади та громадськості, адміністрації та Наглядової ради музею

Солоспів Софії Федини

Виступ тріо бандуристок Львівського державного музичного училища ім. С. Людкевича під керівництвом Наталії Якимець

Виступ директора музею Руслана Забілого

Концерт хору "Нескорені"

19:25 - Запалення свічок на вікнах у музеї

Творчі акції: 

19:30, перший поверх

Виступ струнного квартету Тараса Менцінського

20:00 - 21:00, другий поверх

Політв'язні тюрми на Лонцького Ірина та Ігор Калинці читають свої поезії 1972 року з рукописних дисидентських книжок.

Декламація сторінок книжки "У полоні зла" політв'язня Михайла Масютка

21:00 - 24:00, третій поверх

відкриття інсталяції "Без тіла сорочка біла"

Соло на флейті - Божена Корчинська

Відеоінсталяція "Клітка" та концептуальний проект "Приватне" Володимира Стецьковича

Поетичні рецитації

Музикування Наталки Криничанки та її друзів-бардів: Василя Печарського, Оксани Романів, Андрія Бочка, акустичного гурту "Стихія"

 

Більше, ніж експозиція - автентичні приміщення Тюрми на Лонцького

19:45 - 24:00, підвал, вхід з першого поверху

відкритий доступ до підвальних приміщень з історичними реконструкторами товариства "Пам'ять"

19:45 - 24:00, третій поверх

відкритий доступ до "м'якої" камери та в'язничного карцеру

"Відео-музей"

21:00 - 24:00, другий поверх

Демонстрація відеозаписів спогадів політв'язнів

Фотоекскурсії європейськими музеями тоталітаризму

21:00 - 24:00, двір Музею

проектування фільмів над нічним Львовом

21:00 - "Радянська історія", 2008, реж. Едвін Шньоре, Латвія

22:25 - "Парох Майданека", 2006, реж. Гжегож Лінковський, Польща

23:00 - "Береза Картузька", 2007, реж. Юрій Луговий, Канада

24:00 - Викладення із запалених лампад і свічок слова "Пам'ятаю!"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.