Спецпроект

На конкурсі Десятинної перемогли два проекти - музею і "важкої" церкви

За результатами голосування щодо проекту забудови території Десятинної церкви переможцями оголошені два проекти.

Про це "УП.Київ" повідомив глава постійної комісії Київради з питань культури і туризму, БЮТівець Олександр Бригинець.

За його словами, у повторному голосуванні взяли участь 14 членів журі. "Не було тільки одного члена журі, який написав лист з проханням доручити його голосування іншій людині, але не дали тій іншій людині проголосувати за нього", - додав Бригинець.

За його словами, в підсумку два проекти набрали по 6 голосів.

Один з них, як заявив Бригинець, передбачає накриття фундаменту Десятинної "скляним хрестом", без побудови музею або церкви, з невеличкою капличкою біля виходу на Пейзажну алею.

Інший проект передбачає будівництво на місці Десятинної "величезної важкої церкви", заявив БЮТівець.

"Ці два проекти оголошені співпереможцями з пропозицією об'єднати дві творчі групи", - сказав Бригинець.

"Журі розділилося на дві частини - це мистецько-наукова частина і адміністративно-церковна. Так от адміністративно-церковна частина підтримувала важку споруду, а інша частина - скляне накриття", - зазначив він.

Також БЮТівець наголосив, що з юридичної точки зору побудувати нову церкву на місці Десятинної неможна, тому що законодавством заборонено будівництво чого-небудь на рештках історичної пам'ятки.  

Як відомо, під час першого голосування журі не змогло обрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".