Спецпроект

На конкурсі Десятинної перемогли два проекти - музею і "важкої" церкви

За результатами голосування щодо проекту забудови території Десятинної церкви переможцями оголошені два проекти.

Про це "УП.Київ" повідомив глава постійної комісії Київради з питань культури і туризму, БЮТівець Олександр Бригинець.

За його словами, у повторному голосуванні взяли участь 14 членів журі. "Не було тільки одного члена журі, який написав лист з проханням доручити його голосування іншій людині, але не дали тій іншій людині проголосувати за нього", - додав Бригинець.

За його словами, в підсумку два проекти набрали по 6 голосів.

Один з них, як заявив Бригинець, передбачає накриття фундаменту Десятинної "скляним хрестом", без побудови музею або церкви, з невеличкою капличкою біля виходу на Пейзажну алею.

Інший проект передбачає будівництво на місці Десятинної "величезної важкої церкви", заявив БЮТівець.

"Ці два проекти оголошені співпереможцями з пропозицією об'єднати дві творчі групи", - сказав Бригинець.

"Журі розділилося на дві частини - це мистецько-наукова частина і адміністративно-церковна. Так от адміністративно-церковна частина підтримувала важку споруду, а інша частина - скляне накриття", - зазначив він.

Також БЮТівець наголосив, що з юридичної точки зору побудувати нову церкву на місці Десятинної неможна, тому що законодавством заборонено будівництво чого-небудь на рештках історичної пам'ятки.  

Як відомо, під час першого голосування журі не змогло обрати кращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?