Спецпроект

Більше половини замків в Україні зачинені для відвідувачів

Брак державного фінансування призвів до того, що в Україні не функціонує більше половини замків.

Про це сказав директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, повідомляє "Дзеркало Тижня".

"В Україні під дахом усього 20 замків, - зазначив Возницький. - Більше половини їх не функціонує. Дивуватися - нічого, адже за останні три роки на реставрацію замків держава не виділила жодної копійки! Біля головного входу до палацу Потоцьких довелося повісити стрічку, бо на голову може впасти штукатурка".

"Наближається час проведення чемпіонату Європи з футболу. Люди приїдуть здалеку, подивляться матч, а потім захочуть відвідати місто. І що побачать? Обшарпані музеї, зачинені палаци та замки?" - запитує директор Львівської галереї мистецтв.

"На Львівщині є три замки. Вони працюють лише по сім годин на день. Отож багато туристів не встигають потрапити всередину всіх палаців. І тоді нарікають, що, мовляв, приїхали з Москви, Мінська, Варшави з метою відвідати омріяне місце, але не можуть цього зробити. Черги до замків - великі. Часто сюди приїздять до сорока автобусів. Розчарування людей можна зрозуміти, бо замків у країнах колишнього Радянського Союзу небагато", - розповів Возницький.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.