Спецпроект

Суд позбавив Бандеру і Шухевича звання "Почесний громадянин Хуста"

Закарпатський суд міста Хуст скасував рішення Хустської міської ради про присвоєння звань "Почесний громадянин міста Хуста" лідерові ОУН Степану Бандері і головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу, повідомляє сайт "Новини Закарпаття".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Ініціатором такого рішення виступив житель міста Хуст (Закарпатська область) Дмитро Скрип. У його подальших планах - повернення всіх старих назв вулиць міста, названих на честь героїв УПА.

Звання "Почесний громадянин міста Хуст" Степану Бандері і Роману Шухевичу було присвоєно на сесії Хустської міськради 10 березня 2010 року.

Українська повстанська армія була створена 14 жовтня 1942 року. Її головнокомандувачем з 1942 по 1950 роки був Роман Шухевич. Указом президента Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року йому присвоєно звання Героя України (посмертно).

20 січня 2010 В. Ющенко надав звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері. ОУН(р) була ключовою політичною силою при створенні УПА.

У жовтні 2009 року адвокат Володимир Оленцевич за дорученням доктора медичних наук Анатолія Соловйова подав позов до Донецького окружного адміністративного суду з проханням визнати указ про присвоєння Шухевичу звання "Герой України" незаконним і скасувати його.

21 квітня 2010 Донецький апеляційний адміністративний задовольнив позов і позбавив Шухевича звання Героя України. Підставою для такого рішення суду, яке вступило в силу, став той факт, що Роман Шухевич ніколи не був громадянином України.

Аналогічний підхід був застосований Донецьким окружним адміністративним судом 2 квітня, коли цей суд позбавив звання Героя України Степана Бандеру, визнавши незаконним і скасувавши відповідний указ президента Ющенка.

Зараз касаційні скарги щодо рішень Донецьких судів розглядаються у Вищому адміністративному суді України.

Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про конституційність указу В. Ющенка.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".