Спецпроект

Суд позбавив Бандеру і Шухевича звання "Почесний громадянин Хуста"

Закарпатський суд міста Хуст скасував рішення Хустської міської ради про присвоєння звань "Почесний громадянин міста Хуста" лідерові ОУН Степану Бандері і головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу, повідомляє сайт "Новини Закарпаття".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Ініціатором такого рішення виступив житель міста Хуст (Закарпатська область) Дмитро Скрип. У його подальших планах - повернення всіх старих назв вулиць міста, названих на честь героїв УПА.

Звання "Почесний громадянин міста Хуст" Степану Бандері і Роману Шухевичу було присвоєно на сесії Хустської міськради 10 березня 2010 року.

Українська повстанська армія була створена 14 жовтня 1942 року. Її головнокомандувачем з 1942 по 1950 роки був Роман Шухевич. Указом президента Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року йому присвоєно звання Героя України (посмертно).

20 січня 2010 В. Ющенко надав звання Героя України лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері. ОУН(р) була ключовою політичною силою при створенні УПА.

У жовтні 2009 року адвокат Володимир Оленцевич за дорученням доктора медичних наук Анатолія Соловйова подав позов до Донецького окружного адміністративного суду з проханням визнати указ про присвоєння Шухевичу звання "Герой України" незаконним і скасувати його.

21 квітня 2010 Донецький апеляційний адміністративний задовольнив позов і позбавив Шухевича звання Героя України. Підставою для такого рішення суду, яке вступило в силу, став той факт, що Роман Шухевич ніколи не був громадянином України.

Аналогічний підхід був застосований Донецьким окружним адміністративним судом 2 квітня, коли цей суд позбавив звання Героя України Степана Бандеру, визнавши незаконним і скасувавши відповідний указ президента Ющенка.

Зараз касаційні скарги щодо рішень Донецьких судів розглядаються у Вищому адміністративному суді України.

Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про конституційність указу В. Ющенка.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.