Спецпроект

Попов не став звертатися до прокуратури щодо знищення "Київської фортеці"

Голова КМДА Олександр Попов не звернувся до прокуратури всупереч вимогам комісії з розслідування законності проведення робіт на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця".

Комісія просила Попова, щоб прокуратура перевірила законність підстав для видачі дозвільної документації на будівництво зони гостинності до Євро-2012 на території Київської фортеці, нагадав член комісії, голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Фактично комісія, яку створив Попов, прийняла два важливі рішення: попросила НСК "Олімпійський" припинити роботи, а Попова - звернутись до Прокуратури . На жаль, і "Олімпійський", і Попов проігнорували звернення комісії", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, зазначена комісія створена через конфлікт між Національним музеєм "Київська фортеця" і НСК "Олімпійський", що в рамках будівництва зони гостинності захопив близько 2 га музейних територій.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.  

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.