Спецпроект

Попов не став звертатися до прокуратури щодо знищення "Київської фортеці"

Голова КМДА Олександр Попов не звернувся до прокуратури всупереч вимогам комісії з розслідування законності проведення робіт на території Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця".

Комісія просила Попова, щоб прокуратура перевірила законність підстав для видачі дозвільної документації на будівництво зони гостинності до Євро-2012 на території Київської фортеці, нагадав член комісії, голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Фактично комісія, яку створив Попов, прийняла два важливі рішення: попросила НСК "Олімпійський" припинити роботи, а Попова - звернутись до Прокуратури . На жаль, і "Олімпійський", і Попов проігнорували звернення комісії", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, зазначена комісія створена через конфлікт між Національним музеєм "Київська фортеця" і НСК "Олімпійський", що в рамках будівництва зони гостинності захопив близько 2 га музейних територій.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.  

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".