Спецпроект

УРЯД ВІДХРЕЩУЄТЬСЯ ВІД СКАНДАЛІВ НА ДЕСЯТИННІЙ

Державна служба з питань національної культурної спадщини заявляє, що не розглядала жодних проектів з реконструкції Десятинної церкви. А за все, що відбувається на території пам'ятки, відповідає КМДА.

Про це йдеться в офіційній заяві Держкультурспадщини (урядовий орган у складі Міністерства культури й туризму - ІП) на сайті Мінкульту.

Наводимо її текст повністю:

"Єдине погодження, яке видало Міністерство культури України (Державна служба з питань національної культурної спадщини) стосувалось надання дозволу на проведення археологічних досліджень на місці фундаментів Десятинної церкви. Такі погодження видаються терміном на 1 рік, тобто актуальний дозвіл дійсний до кінця 2011 року.

Результатом проведення конкурсу на кращу містобудівну концепцію культурної, архітектурної та художньої ревалоризації (реставрації існуючих споруд та відновлення зруйнованих) пам'ятника археології національного значення "Дитинець древнього Києва VIII-X ст. з фундаментами Десятинної церкви X ст.", оголошеного Київською міською владою, стало колегіальне рішення журі, яке полягає у ідеї поєднати два проекти-переможці.

З цією метою було створено об'єднану групу проектувальників, яка має напрацювати єдиний спільний проект та представити його на розгляд громадськості та науковців.

На даний час до Міністерства культури та до Державної служби з питань національної культурної спадщини жодні проекти, що стосуються Десятинної церкви, на розгляд не надходили. Після подання такого проекту обов‘язково відбудеться його публічний розгляд на науково-методичній раді Мінкультури.

Земельна ділянка, на якій розташовано Дитинець та залишки фундаментів Десятинної церкви, відведена КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт". Це комунальне підприємство Київської міської Ради, підпорядковане безпосередньо Головному управлінню капітального будівництва м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, саме ця установа виступає замовником робіт та несе повну відповідальність за ведення робіт на ділянці та дотримання вимог законодавства".

Нагадаємо, що 25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

 

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».